Головна сторінка

Проектна діяльність в школі

 На сучасному етапі реформування шкільної освіти виникла необхідність відродження методу проектів. Теоретики сучасної вітчизняної дидактики трактують  проектування як процес  та технологію створення і використання проектів, а метод проектів – як систему навчання та виховання,  за якою учні набувають знань і вмінь у процесі планування й виконання поступово ускладнених завдань – проектів.

      У педагогічному процесі багатьох навчальних закладів останнім часом зростає популярність  та набуває поширення інтерактивний метод проектів – особистісно орієнтований метод навчання та виховання, заснований на самостійній діяльності учнів у розробці проблеми та оформленні певним чином практичного результату розробки, це  одна з провідних технологій у процесі інтерактивного навчання.

Слід зауважити, що метод проектів започаткував низку важливих ідей. Зокрема, усвідомлення зв’язку школи та життя, намагання учнів брати участь у плануванні своєї діяльності, самостійне обрання засобів здійснення визначеної роботи, уміння підбивати підсумки та оцінювати наслідки.

      Вирішення питання щодо підвищення якості навчального процесу в школі безпосередньо пов'язане з проблемою формування дослідно-пізнавальної та експериментальної активності учнів, яка є складовою мотиваційного компоненту навчання та однією з головних умов розумового розвитку дітей, тому що інтелектуальна сфера дитини успішно розвивається лише за умов присутності та розвитку пізнавальних потреб.

Без відповідного рівня пізнавальної активності в навчально-виховному процесі не можливе належне засвоєння школярами знань, умінь та навичок, тому проблема стимулювання пізнавальної, дослідницької, експериментальної активності та самостійності учнів під час навчання не втрачає  своєї  актуальності, а її розв`язання стає можливим за умови наукової розробки й застосування педагогічних інноваційних технологій у школі, як під час уроків, так і в позаурочний час.

         У сучасних загальноосвітніх навчальних закладах набули широкого

використання ідеї проектного навчання.  Важливі завдання,  що покладаються вчителями на метод проектів є розвиток дослідницько-пізнавальної, експериментальної активності учнів, формування вміння школярів  самостійно набувати нові знання та поєднувати їх в єдину систему, організація пізнавальних процесів учнів тощо.

      Проект – це поєднання теорії та практики, постановка певного розумового завдання і практичне його виконання. Освітні проекти спрямовані на оволодіння різними способами творчої, дослідницької , експериментальної діяльності, духовне та професійне становлення особистості через активні дії й створення суб’єктом власної стратегії навчання. Метод проектів передбачає досягнення дидактичної мети через детальне розв’язання проблеми, яка повинна завершитись цілком реальним практичним результатом, оформленим відповідним способом.

Для досягнення цієї мети учні  повинні навчитись самостійно мислити, окреслювати, розв’язувати проблеми, проводити експерименти, інтегрувати знання  різних навчальних предметів, установлювати  причинно  – наслідкові зв’язки, прогнозувати наслідки реалізації різних варіантів.

І. Теоретична частина

1. Історія  виникнення  проекту

    Будуючи майбутнє, людству просто необхідно час від часу озиратися назад  і аналізувати  досвід минулого: все нове, як відомо, - просто добре забуте  старе.

     У минулому можна знайти не тільки ідеї, які, врахувавши умови сьогодення, можна використати, як поштовх для подальшого розвитку. Аналізуючи досвід минулих століть, можна також скласти своєрідний аналіз помилок, допущених людством. Саме вони допоможуть людині зрозуміти

завдання сьогодення і майбутнього: не тільки засвоювати позитивні здобутки попередників, а й усвідомлювати помилку минулого.

   Все  це має також і відношення до методу проектів. Історія його виникнення і розвитку цікава і повчальна. Він повернувся до педагогіки в оновленому вигляді, але не змінив своєї суті: в основу методу проектів покладена ідея про спрямованість навчально – пізнавальної діяльності школяра, на результат, який досягається шляхом вирішення тієї чи іншої практично або теоретично значущої для учня проблеми.

  Метод проектів виник наприкінці ХІХ століття у США. В його основі, на думку дослідників, відобразилися ідеї американського філософа та педагога Дж. Дьюї. Він вважав, що освіта повинна давати не лише знання, що знадобляться у майбутньому, але й уміння та навички, що вже сьогодні допоможуть дитині розв’язати  нагальні  життєві  проблеми.  Таким  чином Дж. Дьюї докорінно змінив підхід до трактування ролі навчання. Він переконував: школа повинна стати тим місцем, де дитина вчитиметься долати труднощі, спілкуватися, здобувати необхідні знання, досліджувати навколишній світ .

Такий підхід до виховання учнів мав чимало послідовників. Один із них - професор В.Х. Кілпатрик, якому вдалося теоретично обґрунтувати метод проектів. Науковець по-новому осмислив ідеї  Дж. Дьюї та дійшов висновку, що саме виховання і є життям, а не підготовкою до нього. Кілпатрик під методом проектів розумів “від душі” виконуваний зміст навчаючими без втручання вчителя .  На  його думку, проект  мав  чотири  фази:  зміст,  планування, виконання та оцінку.

    В.Х. Кілпатрик був переконаним - навчання стає успішним лише тоді, коли підпорядковується нахилам дитини та уникає примусу. Сам термін «метод проектів» учений тлумачив як «цільовий спосіб ставитись до дітей таким чином, щоб  побуджувати в них все найкраще, а потім дозволяти їм повірити у себе якомога сильніше» . В.Х. Кілпатрик запропонував першу класифікацію проектів, поділивши їх на створювані, споживчі, проекти - розв’язання проблем, проекти-вправи.

Теоретичне обґрунтування методу проектів здійснив також американський дослідник  Е. Коллінгс.  Він вважав, що у процесі навчання слід спиратися на практичний досвід школярів. Е. Коллінгс запропонував своє бачення класифікації проектів. Дослідник поділяв їх на ігрові, проекти розповідей, екскурсійні та трудові.           

        Українські педагоги почали застосовувати метод проектів ще на початку 20-х років ХХ століття. Цей період був своєрідним часом шкільних експериментів: учителі широко застосовували на практиці найновіші системи, форми та методи навчання, у тому числі й проектування.

Інтерес педагогів саме до цього методу був зумовлений тим, що у його основі було залучення школярів до навколишнього життя, вихованні в них таких якостей як самостійність та ініціативність. Метод проекту розглядався як дієвий засіб розвитку творчих здібностей, підготовки вихованців до професійної діяльності.  До роботи над проектом, як правило, залучалась велика кількість дітей.

Однак, впровадження цього методу в школах відбувалося без належного методичного забезпечення, теоретичного осмислення та експериментальної перевірки. Тому вже перший досвід застосування методу проектів виявив ряд проблем. Зокрема, значно знижувалася роль учителя в навчальному процесі, а в школярів не було достатньої мотивації для такого типу навчання . Тому вже у 1931 році постановою ВКП(б)  “Про навчальні програми й режим у початковій і середній  школі”  метод проектів було засуджено та заборонено. Було зроблено висновок  про те,  що за допомогою  цього методу  неможливо  збільшити

знання з загальноосвітніх предметів.

     Сучасні дослідники історії педагогіки відзначають, що використання «методу проектів» у радянській школі в 1920 роках дійсно призвело до неприпустимого падіння якості знань. Причинами цього дослідники вважають:

- відсутність педагогічних кадрів, здатних працювати з проектами;

- слабку розробку методики проектної діяльності;

- поєднання «методу проектів» з педагогічно неграмотною ідеєю

    «комплексних програм»

 Комплексно - проектну систему замінили класно-урочною.

Тривалий період метод проектування зазнав забуття, оскільки, сам процес навчання трактувався виключно як спосіб передачі знань.  І лише з середини 90-х років цей метод знову починає привертати увагу українських педагогів та стає об’єктом досліджень науковців.

Виникнувши з ідеї вільного виховання, метод проектів поступово «самодисциплінувався» й успішно інтегрувався до структури освітніх методів. Але сутність цього залишилася незмінною – стимулювати інтерес учнів до знань і навчати практично застосовувати ці знання для вирішення конкретних проблем поза межами школи. Сучасна людина мусить багато чого вміти, щоб досягти успіху: працювати в команді, самостійно здобувати, аналізувати й обробляти інформацію, виконувати дослідницьку роботу, мати комунікаційні навички. Невипадково в сучасній педагогічній науці все частіше йдеться про діяльнісний підхід до вивчення предметів шкільного курсу. Метод проектів здатний вирішити всі ці завдання.

Сучасні вчені трактують метод проектів як «відкриту педагогічну систему, яка містить певну сукупність взаємопов’язаних засобів, методів і процесів, необхідних для створення організованого та цілеспрямованого педагогічного впливу на формування особистості учня» .

    Отже, аналізуючи історію виникнення та становлення методу проектів, можна дійти висновку, що такий метод навчання є дієвим механізмом розвитку

 індивідуальних здібностей школярів.

2.Класифікація проектів

      У 1910 році американський професор  Коллінгс, організатор тривалого експерименту в одній із сільських шкіл штату Міссурі, запропонував першу в світі класифікацію навчальних проектів. Він виділяв чотири групи проектів:

-  проекти  ігор – дитячі заняття, безпосередньою метою яких є участь у груповій  діяльності: різних іграх, драматичних виставах;

- екскурсійні проекти, які передбачали доцільне вивчення проблем, пов’язаних із навколишньою природою і суспільним життям;

- розповідні проекти, розробляючи які діти мали на меті «отримати задоволення від розповіді в найрізноманітнішій формі» - усній, письмовій, вокальній, художній, музичній;

-  конструктивні проекти,  націлені на створення конкретного, корисного продукту.

Науковці пропонують розгорнуту класифікацію навчальних проектів. Їх поділяють за різноманітними критеріями. Зокрема, за основною діяльністю, предметною галуззю, формою, кількістю учасників, тривалістю тощо.  Тож учителю необхідно зорієнтуватися у кожній конкретній ситуації та визначити, який саме вид проектування буде найбільш успішним та дієвим для розвитку творчих здібностей школярів.

     З огляду на діяльність, що є визначальною в учнівській роботі, виділяють дослідницький, пошуковий, творчий, рольовий, прикладний, інформаційний, ігровий та ознайомчо-орієнтований проекти.

   Розглянемо детальніше кожен із цих видів проектування.

  Прикладний проект має чітку, визначену структуру взаємодії між учасниками. Кожен із них виконує певну функцію. Результат такого проекту завжди втілюється в матеріальну форму та може бути використаний на практиці. Рольовий або ж ігровий проект передбачає виконання учасниками певних ролей. 

     У таких проектах в ігровій формі імітуються ділові чи соціальні відносини. 

    Сутність ознайомлювально - інформаційного проекту полягає у зборі та

систематизації відомостей про конкретний об’єкт чи явище.

Учасники проекту обов’язково аналізують та узагальнюють отриману інформацію. Такі проекти виконуються із чітким дотриманням плану дій. По-перше, формулюється мета, виконується робота із різноманітними джерелами інформації. Після цього відбувається опрацювання отриманого фактажу, його осмислення, оформлення результатів роботи та презентація проекту.

   Мистецькі чи творчі проекти,  натомість не мають такої чіткої структури як ознайомлювально – інформаційні. Вони можуть виконуватися у формі сценарію,  статті, репортажу, газети, виставки тощо.    

    Дослідницько - пошуковий проект за своєю структурою максимально наближений до наукового дослідження та передбачає відкриття чогось нового, досі невідомого. Робота над таким проектом проходить у декілька етапів. Спочатку відбувається постановка проблеми, далі – формулюється гіпотеза. Після цього учасники проекту займаються збором та аналізом інформації, проводять певні дослідницькі дії та отримують конкретний результат. Кінцевий етап роботи над проектом такого типу – його публічна презентація.

    Науковці також поділяють проекти за тривалістю виконання. Така класифікація передбачає виділення короткострокових (тривають від двох до шести годин), середньої тривалості (від тижня до місяця) та довготривалих проектів (робота над якими триває більше місяця).

   Окрім цього, проекти бувають індивідуальні, парні та групові. Такий поділ науковці пропонують з огляду на кількість учасників, які працюють над певним проектом. Якщо аналізувати переваги та недоліки цього виду проектів, то, на нашу думку, підготовка саме групових проектів допомагає розвинути в школярів навички спілкування між собою. Діти навчаються досягати компромісу, вирішувати конфліктні ситуації. Окрім цього, робота над таким проектом згуртовує школярів, дозволяє значно глибше дослідити проблему та знайти більше шляхів її вирішення.

Проекти також класифікують за предметно - змістовою галуззю знань. Їх поділяють на моно проект  (у межах однієї галузі),  міжпредметний  та надпредметний  проект. Науковці пропонують поділяти проекти за ступенем складності та розрізняють прості проекти, які передбачають вирішення нескладного завдання, а також складні (або ж комплексні) проекти. Підготовка такої роботи займає значно більше часу та зусиль і передбачає використання різних підходів до вирішення запропонованої проблеми.

   Цікавим є поділ проектів за характером партнерських взаємодій між безпосередніми учасниками проектування. З огляду на це, проекти можуть бути кооперативні, змагальні та конкурсні.

  За рівнем самостійності виконання проекти поділяються на такі, що виконуються самостійно, спільно з іншими учнями, або ж разом із учителем.

  За характером контактів науковці пропонують виділяти такі види проектів:

      1) серед дітей однієї вікової групи (найчастіше над таким проектом працюють учні одного класу);

    2) серед дітей різновікової групи (такі проекти мають статус загальношкільних, районних, міських, регіональних або міжнародних). 

    За формою проведення виділяють такі проекти: фестиваль, відеопроект,  вистава, екскурсія, урок тощо. Відповідно до методу організації дослідники пропонують виділяти проекти у формі ділової  гри чи практичної роботи.

   Незалежно від типу проекту, результати учнівської праці мають бути відчутними, певним чином оформленими, мати конкретне матеріальне вираження.  До прикладу, у формі відеофільму, альбому, газети,  веб- сторінки

3. Етапи роботи над проектом

          У методиці виділяють наступні етапи роботи над проектами:

• визначення теми проекту;
• окреслення проблеми і мети проекту:
• обговорення структури проекту, складання плану роботи;
• презентація необхідного мовного матеріалу;
• збір інформації: звернення до вже відомих знань і життєвого досвіду;
• робота з джерелами інформації, створення власної системи зберігання

інформації;

   -   робота в групах;

   -  регулярні зустрічі, під час яких учні обговорюють проміжні результати,

вчитель коментує виконану учнями роботу, коригує помилки у вживанні

мовних одиниць, проводить опрацювання нового матеріалу;

• аналіз зібраної інформації , координація дій різних груп;
• підготовка презентація проекту – виставки, відеофільму, радіопередачі, театральної вистави, шкільного свята;
• демонстрація результатів проекту ;
• оцінка проекту. Даний етап включає не тільки контроль засвоєння мовного матеріалу і розвитку мовної і комунікативної компетенції, який може проводитися в традиційній формі тесту, але і загальну оцінку проекту, яка стосується змісту, теми, кінцевого результату, участі окремих учнів в організації проекту.

Робота над будь-яким проектом складається з кількох основних етапів.

Етапи	Зміст	Діяльність учнів	Діяльність учителя
Підготов- чий	Визначення теми і мети проекту	Обговорюють предмет з учителем, отримують необхідну інформацію, визначають мету.	Пояснює суть проектного підходу і формує в учнів мотивацію діяльності, допома-  гає визначити мету
Планування	Визначення джерел інформації,способів збирання та аналізу інформації, способу презентації продук- ту,розподіл обов’яз ків між членами команди	Виробляють план дій, формулюють завдання	Пропонує ідеї, висуває припуще- ння
Дослідження	Збір інформації, рішення проміжних задач. Основні інструменти: інтерв’ю, опитування, спостереження, експерименти	Виконують дослідження, виконують проміжні завдання	Спостерігає, радить, опосередковано керує діяльністю
Результати і висновки	Аналіз інформації. Формулювання висновків	Звітують, обговорюють результати	Підбиває підсумки обговорення, робить останні зауваження
Звіт  або презентація	Форма залежить від виду продукту	Виступають безпосередніми учасниками презентації	Слухає, ставить доцільні питання як звичайний учасник
Оцінка результатів і процесу  в цілому		Оцінюють діяльність шляхом колективного обговорення і самооцінок	Оцінює зусилля учнів,креативність, Інформативність використаних дже- рел, потенціал подальшої роботи, загальний  рівень презентації

ІІ. Практична  частина

   1. Метод проектів в управлінській діяльності

      Серед різних шляхів підготовки вчителів до інноваційної діяльності є застосування методу проектів  в управлінській діяльності. Захист інноваційного проекту – нова форма групової методичної роботи, пов’язана із попередньою розробкою та наступним публічним захистом інноваційних підходів до вирішення певної педагогічної проблеми.

  Проектування, інтегроване в контекст управлінської діяльності, розглядається як культурна форма інновації  в освіті. Педагогічне проектування – важливий інструмент “вирощування” найновіших форм спільності педагогів, учнів, громадськості, нового змісту і технології освіти, способів і технологій діяльності  у процесі впровадження методу проектів як засобу ефективного розв’язання життєвих проблем. Глибинність і новизна дослідження проектної діяльності  школи вимагає осмислення сутності механізмів проектування педагогічних систем, переведення  освітнього процесу на технічний рівень.

   У процесі дослідницької роботи особлива увага звертається на діагностику освітнього середовища  школи, розробку моделі виховного проектного простору, спрямованого на розвиток особистості як творця і проектувальника свого життя.

    Проектування різних аспектів розвитку школи підвищує професійну компетентність учителів, оскільки завершується розробкою конкретних документів, які мають велике значення для школи.

Можна запропонувати вчителям такі теми проектів:

- “Моніторинг якості освіти” -  проект створюється з метою визначення ефективності та результатів організації  навчально – виховного процесу в школі; ролі впровадження інноваційних технологій для підвищення рівня навчальних досягнень учнів; раціональності педагогічних засобів, що використовуються.

- “Обдаровані  діти” – проект спрямований на вирішення проблеми пошуку, діагностики та розвитку обдарованих учнів, ефективними є  організація клубів за інтересами для обдарованих учнів: дебат – клуб “Лідер”, клуб інтелектуальних ігор “Еврика”, клуб естетично – обдарованих учнів “Гармонія», “Екологія  і  ми” – сприяє формуванню екологічної культури в учнів та навичок дбайливого ставлення до природи як універсальної та унікальної цінності.

“Культура і здоров’я” - проект передбачає створення умов для зміцнення здоров’я школярів.

“Навчання дією” – проект сприяє забезпеченню успішного і всебічного розвитку школи за рахунок  підвищення професіоналізму педагогічних працівників, створення структури вдосконалення фахової майстерності вчителів на основі особистісного досвіду. Проектом передбачено, що в ході його реалізації об’єднуються всі види і форми професійного вдосконалення вчителя у школі: підготовка до атестації, участь у засіданні кафедр, у школі молодого вчителя, майстер – класах, участь у науково – методичних та педагогічних радах.

          Управління  педагогічними  проектами  є процесом цілеспрямованих змін, що відбуваються за заздалегідь  визначеними параметрами, тому необхідна відповідна послідовність впровадження таких змін. Тож це передбачає наступні етапи управлінських дій:

• передпроектний (вивчення та аналіз існуючого стану об'єкту, що потребує змін);
• проект (визначає основні ідеї, мету, низку заходів, терміни реалізації, критерії змін, механізми вивчення ефективності, фазове, матеріально-технічне та фінансове забезпечення);
• планування (розробка плану роботи поетапно: місячний, семестровий,

річний план);

• моніторинг якості проекту (ставить за мету розробку та організацію системи вивчення його поточних результатів, графічного оформлення, аналізу динаміки змін);
• постпроектний (заключний) – передбачає поширення набутого

інноваційного досвіду та прогнозування.

    Розглянемо детальніше застосування проектної технології в управлінській діяльності на прикладі конкретного проекту.

       Школярі дуже часто чують вислів «здоровий спосіб життя». Який зміст прихований у цих трьох словах? Як треба жити, щоби про тебе сказали, що ти ведеш здоровий спосіб життя? Коли треба починати впроваджувати здоровий спосіб життя? Можливо, це варто робити після закінчення школи, а можливо, як завжди, з наступного понеділка? Але чи варто відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні? Почни ранок із простих гімнастичних вправ. Вийди на вулицю та вдихни на повні груди. Відмовся від цигарки, коли її тобі пропонують підлітки. Повір, така відмова не зруйнує твого авторитету серед однолітків. Не ризикуй і не вживай наркотиків. Почати просто, але відмовитися - складно. Подумай про власне здоров'я та здоров'я твоїх майбутніх дітей.

                    

                         Проект «Молодь  каже  наркотикам «Ні»

Мета проекту: запобігати наркоманії та викорінювати її як явище серед підлітків, пропагуючи здоровий спосіб життя, сприяти позбавленню в молоді шкідливих для її здоров'я звичок.

Завдання проекту:

• дослідити ставлення підлітків до проблеми наркоманії й необхідності її вирішення в суспільстві;
• провести опитування школярів і дорослих про їхню оцінку наркоманії як суспільного явища, джерела походження та шляхів боротьби з нею;
• формувати в підлітків загальне уявлення про шкідливий вплив наркотичних речовин на організм людини;
• пропагувати необхідність заборони наркотиків і дотримання здорового способу життя, притягнення до відповідальності тих, хто залучає молодь до вживання та розповсюдження наркотичних речовин;
• формувати активну громадянську та життєву позицію щодо здорового способу життя;
• привернути увагу учасників проекту до вирішення проблеми в межах класу,

навчального закладу, дому, вулиці тощо;

• організувати та провести заходи та акції, спрямовані на вирішення проблеми.

Очікувані результати

а) учні знатимуть: про переваги здорового способу життя й негативний вплив на людський організм такої шкідливої звички, як уживання наркотиків; причини вживання окремими людьми наркотичних засобів та їх наслідки; категорії громадян, які найбільше піддаються впливу наркотиків; як запобігати наркотичним звичкам і від кого можна отримати допомогу в разі набуття наркотичної залежності.

б) учні вмітимуть: оцінювати різноманітні джерела інформації про проблему та критично ставитись до власних дій і вчинків; виходити на діалог з наркоманами; долати упередження та шкідливі звички, зокрема потяг до наркотиків; співпрацювати з різними категоріями громадян для вирішення проблеми; проводити заходи та акції для популяризації здорового способу життя.

Опис  діяльності
І етап - підготовчий

Зміст:

• визначення вікової категорії учасників проекту;
• вибір та обговорення теми;
• теоретична підготовка учасників проекту - отримання знань про здоровий спосіб життя, негативний вплив на здоров'я наркотиків, юридичну відповідальність за вживання, розповсюдження, зберігання й виготовлення наркотичних речовин;
• зацікавленість учнів майбутнім проектом;
• ознайомлення з метою та можливими аспектами діяльності.

Можливий алгоритм діяльності:

• отримання згоди адміністрації навчального закладу на початок проекту;
• узгодження керівником проекту питань про діяльність із колегами по

роботі, учителями, які можуть допомогти при вирішенні навчальних завдань

 (учителі біології, основ правознавства, охорони безпеки життєдіяльності);- налагодження зв'язків з медиками, працівниками органів внутрішніх справ,

соціальних служб;

• визначення часу та потрібних ресурсів, наприклад, час - тиждень або один місяць; ресурси - написання листів-звернень; створення фотовиставки; проведення анкетування; опитування школярів; випуск листівок, іншої друкованої продукції, яка сприяє поширенню інформації про проект і заплановані заходи; необхідні кошти для організації акцій тощо;
• планування роботи з урахуванням плану навчального закладу;
• підбір необхідної літератури;
• поширення інформації про проект;
• мотиваційна діяльність - проведення різноманітних заходів з метою зацікавлення учнів майбутнім проектом;
• обґрунтування необхідності дослідження проблеми, яку можна розв'язати спільними зусиллями;
• переконання учнів у корисності їхньої діяльності й можливості отримання практичних навичок, які не тільки є важливими для ефективного навчання у школі, а й можуть бути використані в майбутньому; формування груп учасників проекту;
• проведення першого заняття - повідомлення мети, завдань, тривалості проекту, його можливих наслідків для учнів і місцевої громади в цілому;
• використання вправ, спрямованих на усвідомлення учнями власної відповідальності за стан справ у школі, на вулиці, розуміння необхідності співпраці з різними категоріями населення та установами для вирішення проблеми наркоманії, вироблення навичок працювати у групі, приймати колективне рішення.

ІІ етап - збір необхідної інформації

Зміст:

• збір інформації;
• накопичення матеріалів, що підтверджують актуальність проблеми боротьби з наркоманією;
• навчання й набуття учнями досвіду активної діяльності;
• вивчення проблеми за матеріалами преси, статистики;
• ознайомлення з правовими документами, що мають відношення до проблеми.

Можливий алгоритм діяльності:

• ознайомлення учнів із ситуацією поширення наркоманії як явища на території міста, села;
• збір матеріалів про негативний вплив наркотиків на здоров'я людей;
• проведення опитування, анкетування серед школярів і різних вікових категорій населення про їхнє ставлення до проблеми;
• вивчення громадської думки про ставлення до здорового способу життя та шкідливих звичок;
• визначення переліку організацій, установ, що займаються вирішенням проблеми.

ІІІ етап - планування, ключові моменти діяльності

Зміст:

• узагальнення зібраного матеріалу, систематизація та аналіз отриманої інформації;
• визначення найефективніших шляхів розв'язання проблеми;
• планування діяльності для вирішення проблеми, розподіл обов'язків;
• прогнозування наслідків діяльності;
• розподіл завдань; визначення часу, необхідного для їх виконання;
• вивчення ефективних шляхів взаємодії з представниками правоохоронних органів, медичних установ.

Можливий алгоритм діяльності:

• організація презентації зібраних матеріалів, що підтверджують наявність проблеми у школі, мікрорайоні, місті, селі;
• узагальнення результатів двох попередніх етапів;
• визначення переліку можливих дій, спрямованих на розв'язання проблеми боротьби з наркотиками;
• вибір найефективніших, але водночас реальних і доступних способів

досягнення мети;

• визначення плану конкретних заходів подальшої реалізації проекту з

• утвердження здорового способу життя й запобігання шкідливим звичкам;
• пошук можливих шляхів фінансування, матеріальної підтримки, написання
• листів до потенційних спонсорів;
• зустрічі з людьми, які не байдужі до вирішення проблеми.

IV етап - діяльність, вирішення проблеми

Зміст:

• реалізація плану дій, спрямованих на вирішення проблеми;
• здійснення заходів, визначених на попередньому етапі.

Можливий алгоритм діяльності

Форми діяльності: анкетування та опитування; семінарські заняття; конференції; агітаційні акції; тренінги; творчі конкурси; вікторини, кросворди, рольові ігри; диспути та дискусії; бесіди; практичні заняття; психологічні практикуми; художньо-прикладні форми (малюнки, стіннівки, реклама (антиреклама)); дебати; правовий «лікбез»; зустрічі зі спеціалістами; «круглий стіл»; інтерактивні акції; презентації тощо.

Можливі заходи

Правовий «лікбез»: ознайомлення з нормативно-правовою та законодавчою базою України з охорони здоров'я, пропаганди здорового способу життя, відповідальності громадян за вживання та розповсюдження наркотиків.

Творчий конкурс «Антиреклама - двигун дії»: виготовлення та розповсюдження плакатів, агітаційних листівок, спрямованих проти наркотиків та їх уживання.

Тематичні класні години у 7-9-х класах «Вирішуйте самі: з наркотиками чи без них?».

Ділова гра «Мрії на майбутнє»

Короткий опис гри:

1) кожний учасник гри виписує на окремому аркуші у два стовпчики: І) шість якостей та рис, які сприятимуть досягненню мети та здійсненню мрії;

ІІ) шість якостей, які цьому перешкоджатимуть.

2) На аркуші, закріпленому на дошці, учасники гри по черзі називають записані

 риси та якості (у разі повторів навпроти вже названої риси ставиться якась

позначка, наприклад «+»).

3) Обговорення написаного: Чи є серед перерахованих рис негативні звички,

зокрема вживання тютюну, алкоголю, наркотиків? Скільки учасників навели їх у другому стовпчику? Про що це свідчить?

4) Висновки гри.

«Круглий стіл» для старшокласників на тему «Вплив середовища на появу згубних звичок у молоді. Як їх уникнути?».

Дослідницька робота «Статистика свідчить»: збір і доведення до підлітків інформації про кількість захворювань і смертельних випадків у районі (місті), що сталися через те, що підлітки вживали наркотики, дані про скоєні наркоманами правопорушення та злочини тощо.

Гра «Чого ти можеш позбавитись у житті і що придбаєш, якщо станеш наркоманом?Використавши методику «мозкового штурму», запишіть у дві колонки «Досягнення» та «Втрати». Порівняйте отримані результати та зробіть висновки.

Установлення контактів, організація зустрічей та бесід із працівниками наркологічних диспансерів, лікарями.

Психологічний тренінг (проводиться психологом)
«Як позбавитися згубної звички?»

Акція «Кумири проти»:

1) Провести опитування серед школярів, схильних до шкідливих звичок, «Хто ваш кумир?»

2) Спробувати відшукати у статтях про кумирів та інтерв'ю з ними, опублікованих у періодичних виданнях та електронних джерелах, ставлення видатних людей до шкідливих звичок - алкоголю, тютюну, наркотиків.

3) Випуск агітаційних плакатів чи стінних газет «Кумири проти», де наведені їхні висловлювання чи випадки з життя.

Зустрічі з працівниками правоохоронних органів

Організація та проведення загальношкільного «Дня здоров'я» із проведенням агітаційно-пропагандистських, санітарно-просвітницьких, культурно-розважальних, спортивних заходів і туристських походів, культурно-розважальних, спортивних заходів і туристських походів, спрямованих проти наркотиків.

Конкурс кросвордів «Наркоманія проти життя»

Складання замітки до ЗМІ про вибрану проблему та хід її вирішення.

Підбиття підсумків діяльності: анкетування старшокласників, соціологічні дані «Скільки підлітків утримались від уживання наркотиків чи перестали їх уживати під впливом проекту».

Перераховані вище заходи можуть використовуватись частково. Вони не є

загальнообов'язковими. Із запропонованого переліку варто брати те, що буде найбільш ефективним в умовах школи, міста, села тощо.

V етап - презентація результатів діяльності

Зміст:

• презентація результатів діяльності перед учнями школи, представниками громади, батьками;
• інформування громадськості через радіо, пресу, листівки тощо про проведені заходи;
• ознайомлення з вибраними шляхами вирішення проблеми.

Можливий алгоритм діяльності:

• упорядкування матеріалів;
• створення демонстраційного стенду;
• представлення матеріалів роботи груп на учнівських зборах, конференції, семінарі вчителів, батьківських зборах;
• поширення інформації у пресі;
• дослідження громадської думки про актуальність і доцільність здійсненого проекту;
• узагальнення отриманого досвіду.

VІ етап - оцінювання успішності проекту

Зміст:

• оцінювання діяльності на різних етапах проекту його учасниками;
• анкетування учасників проекту;
• оцінювання проекту педагогічним та учнівським колективом школи.

Можливий алгоритм діяльності:

• розробити критерії оцінювання проекту;
• скласти анкету;
• провести опитування;
• узагальнити та систематизувати результати анкетування, опитування;
• довести результати оцінювання до кожного учасника проекту;

Умови реалізації проекту: вибрана проблема має бути посильною для

розв'язання школярами; потрібні чітке планування діяльності й послідовне

дотримання етапів проекту; обґрунтування часових меж і кола учасників; підтримка діяльності педагогічним колективом; доступ до засобів масової інформації; інформування про результати проекту; обов'язковість оцінювання внеску кожного учня за результатами проекту.

 2. Використання проектів на уроках в початкових класах

        Як відомо, сучасний світ спілкується «мовою проектів». Людина на будь-якому рівні (навіть на побутовому) будує та реалізовує життєві проекти. Годі говорити про новітню професійну сферу діяльності. Так, наприкінці XX ст. склався новий тип організаційної культури діяль­ності — проектно-технологічний, тому такі інноваційні форми діяль­ності, як проектна, стали своєрідним атрибутом часу. Отже, питання «чи потрібно до такої діяльності

готувати дітей?» стає риторичним.

      Дитинство саме по собі — повноцінний період людського буття. А це означає, що освіта має давати не тільки знання, що знадобляться в майбутньому дорослому, а й знання, уміння та навички, що можуть уже сьогодні допомогти дитині розв'язати її нагальні життєві проблеми. Школа — це місце, де дитина живе і вчиться жити в складному навколишньому світі, працювати і спілкуватися з іншими людьми і, в тому числі, здобувати необхідні знання. Щоб домогтися цього, навчання повинне орієнтуватися на інтереси й потреби учнів і ґрунтуватися на особистому досвіді дитини.

       Основним завданням освіти стає актуальне дослідження навколишнього життя. Учитель і учні йдуть цим шляхом разом, від проекту до проекту.

Проект, який виконують учні, має викликати в них ентузіазм, захоплювати їх, йти від серця. Будь-яку дію, що виконується індивідуально, у групі, за підтримки вчителя або інших людей, діти повинні самостійно спланувати, виконати, проаналізувати й оцінити. Звісно, вони мають чітко розуміти мету проекту.  Ідеальний проект той, для виконання якого необхідні знання з різних галузей, що дають змогу розв'язати цілий комплекс проблем.  Розв'язуючи конкретні життєві завдання, будуючи стосунки один з одним, пізнаючи життя, діти одержують необхідні для цього життя знання, причому

не в дискретному вигляді, а вже в синтезованому, як це і є в реальному житті,

вчаться самостійно учитися.

Проектну діяльність можна розпочинати вже з першого класу.  Працюючи багато років  вчителем  початкових  класів я вважаю, що у першому класі жодна проектна робота не обходиться без допомоги батьків. Це зумовлено малим обсягом знань, дослідницького досвіду та навиків пошукової діяльності. Тому і сам процес побудови проектної роботи специфічний.

І етап – учитель висуває пропозицію щодо можливих тем проектів та способів їх втілення.

ІІ етап – учні висувають зустрічні варіанти і клас обирає найбільш вдалий.

ІІІ етап – учитель працює з класом, а з поглибленням у проект, з кожним учнем індивідуально ( тлумачить його роль у проекті, допомагає організувати роботу, підказує напрямок, тему для пошуку).

ІV етап – учитель працює  із батьками на батьківських зборах або в індивідуальному довільному порядку,  де  вчитель консультує батьків щодо допомоги дітям у виконанні роботи.

V етап – представлення самого проекту.

     Користь методу проектів для початкового навчання складно пе­реоцінити. Це передусім пов’язано з тим, що цей метод будується на засадах гуманізму, у центрі навчального процесу перебуває дитина з її особливостями, інтересами, потребами. На сучасному етапі впровадження методу проектів втілює в реальність ідею індивідуалізації навчального процесу та розвивального навчання, а також позитивно впливає на різні сфери педагогічної діяльності зокрема, загальноосвітню:

  -  знання перестають бути метою, а стають засобом освіти;

• навчальний матеріал сприймається цілісно та з орієнтацією на створення певного продукту;
• школярі отримують нові, нетрадиційні для школи знання, вміння та навички;
• навчальні предмети природним чином втрачають свій ізольований характер, користування знаннями та вміннями відбувається на рівні міжпредметних зв’язків;
• пошук  необхідно ї інформації  спонукає школярів до систематичної роботи з довідковою літературою.

  Варто зауважити, що метод проектів нині не розглядається як аль­тернатива класно-урочній системі, натомість  - як додатковий засіб, що підвищує якість навчання, розвиває пізнавальну сферу та особистісні якості молодшого школяра.

     Важливо, щоб кожен учень розумів свою роль у проекті та його значення взагалі.  Не можна відкидати взаємодопомогу учнів та їх обмін ідеями і думками, часом саме вони є ключем до успіху. Найбільше першокласникам запам‘ятався навчальний проект «Дивосвіт навколо нас», який втілився по закінченню святом для дітей та їх батьків.

                                     Дивосвіт навколо нас

 Навчальний  проект

Мета проекту: формувати уявлення про світ живої та неживої природи, рослинний та тваринний світ рідного краю,допомогти усвідомити себе, як частинку навколишнього світу,берегти красу навколо себе, розвивати допитливість, наполегливість, вміння працювати з довідковою літературою,

виховувати відчуття прекрасного, любов до природи.

Навчальний предмет: природознавство

Кінцевий результат:

- тренування навичок роботи в групі;

- формування навичок роботи з енциклопедичною та довідковою літературою;

- засвоєння програмного матеріалу з теми;

- поглиблення, поширення набутих знань через створення довідникового посібника «Дивосвіт навколо мене»

Тривалість: 10 днів

І. Організаційний  момент. Мотивація.

Вчитель    Повітря, земля  і  вода – це  природа.

                  Природа – це  я.

                  І  ти – це  природа.

                 У  нашому  світі  під  сонцем  одним

                 Повинні  ми  жити  у  згоді.

ІІ. Представлення   теми  проекту  та  очікуваних  результатів.

  - Що  ви  бачите  на  підвіконниках  у  школі, вдома?

  - Що  росте  у  вашому  дворі,  біля  школи?

  - Що  ми  п’ємо,  чим  дихаємо?

Усе,  що  ви  мені  розповіли,  оточує  нас,  тобто  є  навколо  нас. Це  довкілля. Спробуйте  зробити  власне  визначення: що  таке  довкілля?

   Висновок:  довкілля – це  середовище,  в  якому  живе  людина.

- Якщо  ми  поглянемо  навколо  нас,  то  побачимо,  що  довкілля  різноманітне  і  цікаве,  яке  ми  можемо  назвати  чарівним  дивосвітом,  що  нас  оточує.

   Мудра  природа  навчає  нас  завжди  і  всюди. Птахи  вчать  нас  співу,  бджілки – старанно  працювати,  мурашки – будувати,  квіти – милуватись  красою. У  довкіллі  є  чимало  таємниць. Щоб  їх  розуміти,  потрібно  бути уважним  і  спостережливим. Тож  поринемо  у  неповторний  дивосвіт  природи.

  Саме  тому  ми  з  вами  працювали  над  проектом  « Дивосвіт  навколо  нас », з  метою  більшого  пізнання  та  охорони  нашої  природи.

ІІІ. Обговорення  та  презентація  групами  етапів  планування  проекту.

1. Звіт  групи  « Кімнатні  рослини »

      Ми  зібрали  матеріал  про  кімнатні  рослини,  а  саме:

- фотоматеріали, їхнє  походження  та  назви  рослин,  правильний  догляд  за  ними;

- вірші  та  власні  твори  про  улюблені  вазони;

- провели  конкурс  природолюбів  на  кращий  вирощений  вазон  та  малюнків  «Вазони на  моєму  підвіконні ».

2. Звіт  групи   «  Лікарські  рослини »

       Ми  провели  пошукову  роботу  і  дізналися,  що  в  Україні  є  багато  лікарських  рослин , якими  можна  вилікувати  чимало  хвороб. Також  зібрали  легенди, вірші  та  загадки  про  них. Учасники  нашої  групи  поділились  рецептами  народної  медицини  рослин, які  використовують  у  себе  вдома.

3. Звіт  групи  « Квіти »

      Ми  прочитали  чимало  легенд  про  квіти,  зібрали  вірші,  загадки  про  них, намалювали  малюнки  своїх  улюблених  квітів, виготовили  вироби  своїми  руками.  А   найголовніше – дізналися  про  значення  квітів – символів  України  та  із  призначенням  кожної  квітки  українського  віночка  та  ознайомились  з  квітами,  які  занесені  до  Червоної  книги.

ІV.  Підсумок  проекту.

 1. Оформлення  результатів  дослідження.

      На  основі  проведеної  роботи  групами  створено  довідковий  посібник

     « Дивосвіт   навколо  мене».

 2. Аналіз  успіхів  та  невдач.

                  Гра  « Вільний  мікрофон »

     - Чи  сподобалась  вам  робота  над  проектом?

     - Що  вдалося  зробити  легко,  що  зацікавило?

     - Що  було  виконувати  важко? 

 Колективний  висновок

ВИСНОВКИ

      У цій роботі я намагалася  дослідити специфіку проектної технології у навчально-виховному процесі та управлінні, розглянути впровадження методу проектів на практиці.

   На мою думку метод проектів підсилює та заохочує щире прагнення учнів до навчання, а, отже, на практиці є надзвичайно ефективним. Проектування завжди особистісно орієнтоване та дозволяє вчитися на власному досвіді й досвіді інших учасників у конкретній справі, а не вдаватися у навчальну діяльність.

     У проекті учні стають основними дійовими особами освітнього процесу, вони є рівноправними учасниками творчого колективу. Це дозволяє їм об’єднуватися за інтересами, забезпечує різноманітність рольової діяльності. Метод проектів дає можливість залучати до навчального процесу не тільки дії та думки школярів, але й їхні почуття.

       Написання проектної роботи дає змогу учням переконатися в тому, що отримані знання – це, насамперед, засіб пізнання подій, процесів, явищ, що відбуваються у сучасному світі і їх можна активно використовувати на практиці.

     Використання методу проектів у навчально-виховному процесі сприяє кращому засвоєнню знань у школярів, а також виробленні у них вмінь самостійно шукати та користуватися різними джерелами інформації.

    Проектування  заохочує та підсилює щире прагнення до навчання з боку учнів, тому що воно особистісно - орієнтоване, має високий мотиваційний потенціал¸  дає змогу вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній справі.

     Застосування учителем проектної технології сприяє виробленню у дітей практичних навичок та враховує індивідуальні особливості кожного учня, сприяє творчому розвитку не лише школярів, але й педагогів.

Використана література:

     1.     Котелянець Л. Проектний метод навчання молодших школярів. //

ж. “Рідна школа”. –2001, № 10.

      2. Порохня Л. Метод проектів у навчальному процесі. //г.”Директор школи”. –2006, № 42.

       3.  Коберник О.М. Проектування навчально – виховного процесу. Управлінський аспект.// г.”Освіта й управління”. – 1997, № 4.

   4.Фенченко Г. Проектна діяльність учнів школи. // ж.”Рідна школа”. – 2006,

   5.Башинська Т. Проектувальна діяльність – основа взаємодії учителя та учнів. //ж. “Поч. школа”. – 2003, № 6

   6.Довбиш С. Методологія проектного підходу до навчально – виховного процесу в початкових класах. // ж.”Рідна школа” – 2006, № 12.

   7.Тесленко Т. Практичні результати використання методу проектів. // г.”Поч. освіта”. – 2006, № 16

 8.Взаємодія учня і вчителя у площині   проектної діяльності(Метод  проектів у сучасній школі. Структура різних типів проектів: Матеріали роботи творчої групи педагогів Волинської області) //Школа.-2006.-№5.-с.32-40.

 9. Бритикова  Г.В. та ін. Метод проектів як сучасна педагогічна технологія // Управління школою.-2008.-№7.-с.26-28.

 10.Стеців Л. Реалізуємо метод проектів // Директор школи.- 2005.-№4.- с.16-18.

 11.Мелашенко К. Технологія проектного навчання // Завуч.-2006.-№13.-с.12-14.

  12.Метод проектів у початковій школі // Упоряд.: О.Онопрієнко, О.Кондратюк. – К.: Шк.світ, 2007. –128 С.